(реанімація)
Я вільний від думок і почуттів,
Від всього вільний! Навіть сам від себе.
Я стільки років цього так хотів:
Злетіти поміж хмарами у небо!
Піднятися над прірвою гріха,
Забути раз і назавжди спокуси,
І щоб душа, до доброти глуха,
Прозріла… Бо колись прозріти мусить.
Здається, вічність цей тривав політ,
Лиш тихий голос долетів здалека:
- … Ну, от і добре! Житимеш сто літ!
І дякуй, сину, пóдушкам безпеки.
27.09.10
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213153
Рубрика: Поетична мініатюра
дата надходження 27.09.2010
автор: Salvador