Я щодня дивуюсь і милуюсь синім небом,
Намагаюсь зрозуміти, що таке моє життя.
І коли вже починаю розуміти наче медом
Все запахло, і у сутінках з'явилася вона.
Вся палає і кружляє мов метелик у вогні,
Крила ангельські так сяють, що засліплють мені,
Мої очі, моє серце теж палають, і кружляю,
Та неначе той метелик твого меду я шукаю.
А насправді мед солодкий, та солодкий не мені.
Від вогню твого що гріє, чомусь холодно мені,
І літати вже не можу, я від меду твого впав,
Не метелик ти насправді, просто я про це не знав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213233
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.09.2010
автор: Швабчук (Schwabchuk)