Покотилася сльоза, що це робиться зі мною
Я не вірю в це життя
Смуток лиш в душі, не спокій…
Розповім собі в думках,
Як минув цей день жорстокий…
Знову сіль солона ця,
Так із мене біль виходить!
Від очей і до щоки,
Річка тягнеться просторо,
Поки крапля не впаде,
Не покинеш смутку цього…
Хочу швидше відпустить
Я цей спогад, не надійний
Але віра не дає
Розтягає час нестримно…
Відпусти мене прошу…
А, то біль цей не вщухає
Я благаю так тебе
Та не слухаєш, співаєш…
Ці слова – вони ніщо
З тим, що дійсно відчуваєш
Ти живеш та все не те
Пустота уже тут зайва…
Розбиваєш камінь цей
А кайдани залишаєш…
Мучиш…мучиш ти мене,
Із невизначенням граєш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213355
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.09.2010
автор: Стрекозка