Чую тишу цю значну……
Звуки ці глибинні….
Так приємно розбудить у собі надії…
Впала нитка до землі і клубок розкрився…
Ось один кінець вже є…….
Інший з часом прийде……
Плавно куля ця мяка дійде середини…
Зупинитися не дасть їй той подих дивний…
Чує теплий вітерець, він дає їй сили…
І штовхає ніжно так…подумки я мрію…
Тож ніхто не відбере в мене цю надію…
Поки чую тишу я…
Значить ще живу…волію
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213357
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.09.2010
автор: Стрекозка