З циклу “Сатирички-побачки”
Дружніми казахськими аки́нами - сьогоде́нки
А напросилися аки́ни наспіватись,
Та тільки, з чого їх, побачених, зіткати?..
Зігнувшись, чешу коридором я арендним,
А зліва-справа Двері: ши́кові й зане́дби.
Ліворуч – пластикові лего без порога,
Праворуч – входи бронебійні з каталогу,
Позаду – з шпильками пропалені фільонки,
Й захо́дьки тамбурні, хитаючі, двоокі.
Із вінілсшкіри - поруч, далі – дуб у сріблі,
Якісь суцільні, щитові, подерті й білі
Вагонка, з бо́йківським орнаментом...в емалі,
І королевські, із колонами, у салі.
Купе, дверцята розсувні, в слюні й прозорі.
І наче, сейф, і протитанкові, прифо́ртні.
Якась дверна палітра сюрреалістична,
А сторож либиться : “для кожного – практична!”
То, мабудь, смаки, стиль арендодавачів,
Що двері різні, як й поети-римачі.
Це ж...у одному коридореві їх стільки,
Пан Архітектор...мабуть пив з поганок ліки.
Снохо́дом враженим від різних дверце-барв,
Я те, що бачу кожен день, те й проспівав.
28.09.10 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213413
Рубрика: Сатира
дата надходження 29.09.2010
автор: Юхниця Євген