Я хочу жити і кохати,
І бачити тебе в житті,
Тебе одного помічати
І снитися тобі вві сні,
Я хочу думати інакше,
Я хочу вірити в життя,
Я хочу прагнути до щастя
Й не бачити у ньому зла.
Чому тобі так важко жити,
Коли з тобою поруч я?
Чому не можу день прожити,
Коли тебе поруч нема?
Чому сміюсь, а серце плаче,
Коли болить душа моя?
Й боюсь того, що тебе втрачу,
(Продовжити)
Ще більш боюсь, коли твоя,
Коли твоя, а ти – далеко,
Далеко, може, й назавжди,
Слова ж твої мене вбивають
І роблять іншими думки.
І вірила й тебе любила,
Тепер не вірю, та люблю,
Згадай, колись тебе просила
Казати правду, не брехню!
Я жду тебе, а ти далеко
В думках від мене і словах,
Й чому не можу я інакше,
Ну, а ти робиш саме так –
Для мене боляче й погано,
Того чого боялась я,
Чому кохаю і страждаю
В цьому житті і саме я?
А ти – радієш, може, й плачеш,
А, може, думаєш не так,
Коли ж насправді покохаєш,
Прийде твоя пора, твій час,
Тоді, можливо, зрозумієш,
Мій стан душі у даний час!
І будеш думати інакше,
І виправиш думки й слова,
Прийде й твоя пора й відчуєш,
Як боляче болить душа… …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213684
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.09.2010
автор: МАР`ЯНА КОСТИШИН