«Весь обшир мій чотири на чотири,» −
Писав колись закритий в клітці птах.
Він знав їх, він не йняв їм віри,
Він бачив друзів лиця на хрестах…
Старався словом розпиляти грати,
В кінці тунелю волі бачив спалах.
Один із тих, хто в просторі кімнати
Шукав надії світло у примарах.
«Як добре те, що смерті не боюсь я» −
Казав безсмертний дух в слабкому тілі!
Й душа його, й слова понині б’ються,
А плоть зарили в нумерованій могилі…
21.09.10
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213768
Рубрика: Присвячення
дата надходження 01.10.2010
автор: anyuta