Не варто спалювать мости.

Не  зупиняй  долонями  потiк,
Струмінь  могО  цілющого  кохання,
Прийшла  до  серця  твого  на  поріг,
Любов    моя..  спізніла    та    остання.

Може  не  варто  спалювать  мости,
Не  треба,  чуєш!?  Залиши  надію..
Поглянь-но,  любий  і  побачиш  ти,
Вогонь  кохання  дужче  пломеніє.

Ти  перешкод  коханню  не  чини,
Бо  так  болить  над  почуттям  наруга,
Я  -  поряд..  Ще    прийду  тобі  у  сни,
От  тільки  ким....коханою  чи  другом?


©  Copyright:  Любовь  Иванова  2,  2010
Свидетельство  о  публикации  №11006044794

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213771
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.10.2010
автор: Любов Іванова