Біжу, тікаю,
В полі вітер.
Сама не знаю
Які квіти
Понад усе я полюбляю.
Сміюсь чи плачу?
Забуваю.
Милуюсь днем,
Коли ніч світить
Живу вогнем…
І знову вітер
Моє волосся розплітає
І тим вогнем, який я знаю,
Палає сонце.
Світ і люди
Плюють на вічність.
Сильні груди
Приймають біль оцей і голод…
Уже поглинув
вічний морок.
Тікає вітер. Із ним – правда.
Не знаю літер.
Горя взнала.
Поснули всі, і все затихло.
Людина у чекані лиха.
31.03.2008
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213781
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.10.2010
автор: Ann Yen