ти міряв це небо своїми кроками,
тягнув руки до холодних пам'ятників,
що їх поставили вчорашнім героям.
сміявся з тих, що беззаперечно вірили,
сміявся з тих, що безнадійно мріяли.
ти завжди говорив мені: "світ - це збіговисько божевільних".
я тоді тобі вірила, бо знала: ми такі.
хотіла зрозуміти твою філософію,
прозріти нарешті у цих заростях
так, щоб здаватись тобі ще прекраснішою.
так, я була дурною...
ти тоді все придумав, все собі вирішив.
тобі було потрібно, щоб хтось завжди за тобою бігав,
мовчав і навіть не думав.
ти ж дивився мені в очі і казав:
"спокійно. колись світ і про Гітлера згадає!"
я не розуміла цього твого дивного імені,
але ти все прорахував і запевнив -
воно круте.
так, я була дурною...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213967
Рубрика: Верлібр
дата надходження 02.10.2010
автор: k-ivanka