Сумує і печалиться душа,
Думки летять у променях надії,
Слова як сльози - ллються та не гріють,
А мрії линуть в світле небуття,
І дощ безбарвно ллється в нікуди,
Й холодить серце,стомлене жагою,
Очей провалля тьмяні глибиною,
Вдивляються у Всесвіт,суть життя
шукаючи.Якби хоча б на хвилю ,
з-під темних хмар,тяжких і безгомінних
З'явилось сонце-світло золоте!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214059
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 03.10.2010
автор: Mary Ann