Стукоче тихо час
В потертім циферблаті,
Танцює осінь у анфас
Під музику Вівальді.
Високе небо каблуки,
Розбило об підлогу ночі,
Замріяні бредуть жінки
Й зникають десь на повороті.
Спліта прозорість у вінки
Всі вранішні тумани,
Скидають одіж впевнено гілки,
Щоби зігріти нас дощами.
3.10.2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214178
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.10.2010
автор: Вольна Птиця