Хочеш, я подарую тобі Слово?
Воно ніжно пестить, коли промовлю...
Таке миле, просте, трішечки барвисте
Як восени нанизане з шипшини намисто.
Як подих вітру, вечірня колисанка,
Як поцілунок-дотик з самого ранку.
Як сонячний промінь на заплющених повіках
Як ніч і день, що чергуються одвіку...
Хочеш, я подарую тобі Слово?
Воно приходитиме до тебе знову і знову,
Коли тиша давитиме на вуха
Коли смуток у скроні задмуха...
В долоні, на пальці, чи навіть на пучки
Кладу моє Слово невпевнено й рвучко...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214258
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.10.2010
автор: Журба