-------------------------------------------------------------------
...а зима вже причаїлась за дверима
і я бачу як сніг обіймає грішників
і мене обіймає, а я обіймаю тебе.
Ти говориш про таїнство снів і чомусь про язичників,
і про наше майбутнє, і місто на "А" чи на "Б".
Круговерть різних літер абеткою спогадів,
я б давно відвернулась (згадати не можу слова).
Де язичники плачуть? Що є щастям для роботів?
Це про що ти,мій хлопчику? (ще буяє трава)
Обернись,мій ображений і не смій повз без дотику,
за дверима байдужості, як за краєм - зима.
Щось ніколи не склеїться,ти спали всі блокнотики
і в дитинстві казковому я залишусь сама...
Обіцяй, що все збудеться і вернешся непроханим,
і як завше накинешся обіймати при всіх,
і не будеш замріяним, і не будеш закоханим
*пам"ятаєш, мій хлопчику,що для нас значив гріх?*
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214292
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.10.2010
автор: Biryuza