Кров стікає по зап'ястю
не бути в моєму житті щастю
покохати не змогла,а жаль
в тіло проникає холодна сталь.
Життя виходить з мого тіла
скзати правду ти не сміла
тепер стоїш на моєму похороні
тримаєш квіти у долоні.
Труну замля почала накривати
не зміг для тебе кимось у житті стати
зробити міг щось не так, можливо
для мене ти була неймовірним дивом...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214300
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.10.2010
автор: Cheese_Boy