нема…

Осінній  вітер  віє  вспину
А  я  все  думаю  про  тебе....
Неначе  про  свою  дитину
Без  якої...  як  без  неба

Як  це  тяжко  зрозуміти,
Що  тебе  уже  нема
Що  вже  з  іншим  ти  разом
...що  саме  він  тебе  ласка.

Слова  теплі...  наче  рідні
Для  тебе  вірші  він  склада...
А  я  сижу  на  підвіконні
А  тебе  нема,  нема...  нема...

(Продовжити)
Думка  б*є,  туди  де  було  серце:
"пофіг!  вже  життя  твого  нема,
тоді  навіщо  кисень  з  атмосфери,
просто  так  вдихаю  я...."

думка  в  небо  полетіла,  тіло  почиває  на  землі...  серце  моє  відібрали,  отаке  життя  воно,  та  й  історія  така  ж...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214554
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.10.2010
автор: vamp[UA]