ДОПІРУ…

Коли  співав  нам  травень  "Так!"  

І  втіхи  пив  до  дна  із  вітром,  -

Ніяких  не  було  ознак,

Що  Небо  вимкне  щастя    світло.

Коли  тебе  впізнала  я

Прозорим  серцем  і    ласкавим,  -

Знаку  не  подала    Земля,

Що  цвіт  кохання  був  прив"ялим...

Коли  двоякістю  душі

Ти  обіймав  мою  довіру,  -

 Бог  не  сказав,    що    ти  грішив,  -

Очі  відкрив  мені    допіру...

Збагнув  допіру  день,  а    ніч

Твій  образ  темрявою  вкрила,  -

Усе  забуте...    і  не  клич...

Ключі    довіра    загубила...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214561
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.10.2010
автор: grycha