Відкриваю я серце, як вікна -
Навстіж. Просто щоб ніч лилась!
Щоб вривався нещадний вітер,
І слова,що колись клялась...
Відкриваю, викидую речі...
А за стінами холод,ливні....
І не видно неба...доречі,
Може ми в цьому також винні?
Розлили серед сонця тугу,
Серед горя веселку проклали.
Темний бруд серед чистого лугу,
Серед бід та невзгод - покохали.
Може винні ми саме в тому,
Що коли хуртовина свище,
Поспішаємо ми додому,
А не прагнемо стати ближче...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214752
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.10.2010
автор: ТаБу