Чиполино

Йшов  Петро  до  автошколи...
Часу  було  ще  багато,
До  Попудренка  Миколи
Він  зібрався  завітати,
Бо  вважав  його,  як  брата...
О  двадцатій  на  дев’яту
Розбудив  Миколу  дзвоник
В  двері  -  хап  би  його  лихо!
Він  поклав  на  лоб  долоні,
Важко  два  рази  подихав
Та  й  підвівся  відчиняти.
Вид  в  Миколи  був  пом’ятий,
Як  завжди  бува  з  похмілля.
-  Петю,  ти?  –  Звичайно,  Колю!
Ось,  ішов  до  автошколи,
Та  рішив  зайти  до  тебе
Після  буйного  весілля
В  ресторані  "Сьоме  небо".
-  Ти  напевно  з  глузду  з’їхав,
Нісенитницю  гутариш.
Зараз  як  заїду  в  харю!
І  без  тебе  повно  лиха.
Зовсім  я  не  пом’ятаю,
Що  зі  мной  було  учора...
-  Ну,  Микола!  Ну,  умора!
Ти  ж  одружився,  лишенець!
-  Та  іди  «к  єдрені  фені»!
Цього  геть  не  може  бути!
Не  шуткуй,  бо  дам  у  пику!
-  Точно,  Колю,  звали  -  Віка
Наречену,  чи  Полина...,
Сам  я  був  учора  п’яний...
-  Чиполино!!!  –  впав  без  тями
Ошарашений  Микола...
Йшов  Петро  до  автошколи...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215065
Рубрика: Гумореска
дата надходження 08.10.2010
автор: silvester