Я незабуду ту вчорашню мить,
Яка довіку буде наймиліша,
П"янким осадком пам"ять залишИть
Два погляди закохані у тиші.
Вчорашній день - неначе сновидіння:
Легкий, як вітер, як казка неземний,
Він захопив у свОї володіння,
ЗалИшив слід у серці голосний.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215172
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.10.2010
автор: Громовиця Дніпрова