Минуло все

Минуло  все,  минуло  все.  
Лиш  спогад  той  мене  несе  
В  дитинства  край,  в  осінній  сад,  
Де  цвів  вогнями  зорепад.  

Струна  бринить,  струна  бринить...  
Мені  в  дитинство  б  лиш  на  мить!  
Згадати  все,  що  в  нім  було.  
Та  снігом  сад  той  замело.  

Гірка  печаль,  гірка  печаль  
Цвіте  в  душі,  немов  мигдаль.  
Все,  що  було,  -  мов  сивий  дим.  
Життя  наклало  смутку  грим.  

Минуло  все,  лиш  часу  плин...  
Тривожить  вітер  в  полі  млин.  
Дитинства  жаль...  Душа  кричить!  
І  журавлем  у  вись  летить.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215177
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.10.2010
автор: Віталій Войтко