Я можу напевно кохати,
Лиш демона в твоїй душі.
Він ніжно мені запускає,
Під шкіру удари ножів.
А я все даремно чекаю,
Що може розтане той лід,
І муки терплю всі даремно,
Немає жалю у душі…
Та що я знайшла в цьому болі?
Сказати не можу сама,
В очах тих брехливих шукаю
Хоч краплю людської краси…
Ти вміло любов убиваєш,
Немов у дурмані ходжу,
І сльози пусті я прощаю,
За те що ти поруч лиш є...
За ту нічну ласку, що вранці,
Зникає мов зорі нічні,
За те що так ніжно голубиш,
Й цілуєш мене мов ввісні…
Якби ти лиш зміг покохати,
Про годість забув на віки,
Я б щастя тобі дарувала,
Лиш вхід до душі відчини..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215213
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.10.2010
автор: chornobile