Буденність розпочала новий круг,
злизавши цукор із життєвих смуг.
Зеленою аквареллю малює фантом
холодний профіль неба за вікном,
а я залишаюсь з самотністю сам на сам
і морок пролазить крізь шпари віконних рам.
Вдихаю осінньої старості аромат...
Запах миттєвості. Життю « шах і мат».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215582
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.10.2010
автор: Fobia