Одного разу все мені обридне -
Цей біль, цей сум, цей плач, цей вічний жаль.
І неймовірне стане очевидним,
А я втечу, забувши про печаль.
А я піду... Куди - сама не знаю
Втікати від сумної пустоти...
Шукала біля тебе кутик раю
Й дізналася, що пекло там, де ти.
Чому, коли дивлюся я на тебе,
То бачу те, чого не бачиш ти?
Бо я не та. Тобі мене не треба.
Піду - не зробиш спроб мене знайти...
Бо я не та. Тобі потрібна інша.
В житті таке трапляється чомусь.
Якщо ти з нею будеш щасливіший,
То я собі піду й не повернусь...
Я обіцяю: більше не побачиш
Моїх прозорих, мокрих, тихих сліз.
Я це зроблю. Я зможу. Не заплачу.
Ти будеш сам, як ти того й хотів...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215604
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.10.2010
автор: Joey_Best