Жорстокість, що межує із любов’ю
Собою поглинає все навкруг
І я немов з тобою й не з тобою,
А ти запеклий ворог, вірний друг…
Вся ніжність, вся отрута доброти
Зникає за реальністю надії;
Холодний, непохитний знову ти -
Печаль в очах накрили мокрі вії.
І тіло зовсім близько біля тіла,
Здавалось, їм з’єднатись – одна мить;
Я вся в тобі, коханий мій, згоріла,
Та серце від жорстокості болить.
Тривожуся, боюся залишитись
Без тебе, бо тобі я лиш дана,
Я мусила сьогодні заблудитись
В любові і жорстокості – одна..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215638
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.10.2010
автор: МариБула