Кажу я стоп-тебе уже нема,
кажу я стоп-писати вже не можу,
тобі єдина,коханая моя,
кажу люблю-кохати тебе хочу.
Пізнай мене!Повір,прости,
забудь усе,що сталося до цьго.
Дивись як гарно розділяються мости,
я буду лівим,а ти правим надімною.
Коли згадаю я тебе усю,
твій погляд,душу і краплинку болі.
Як Бог створив таку красу?!
А я все зруйнував,все кинув долі.
Пробач мене!Дурний я,знаю,
тебе я хочу всю,тепер тебе не маю,
і щоб не сталося уже у цім житті,
ти знай,тебе кохаю навіть увісні.
Усе пропало...сумно,тихо,
я сплю і відчуваю лихо,
а ти забула все,ну забувай,
тебе кохатиму завжди я,пам'ятай.
Нехай тебе немає поряд,
нехай забула ти мене навік.
Я полечу до тебе через море,
вклонюся до твоїх красивих ніг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215718
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.10.2010
автор: Стеблина Максим