Я ХОЧУ НА БЕЗЛЮДНИЙ ОСТРІВ!

Прокинулась  зі  сну...хоч  так  цього  не  хотілося...Протерла  зпросоння  очі...,а  за  вікном  дощ...о  ні,хоч  як  я  його  і  люблю,та  це  вже  занадто,плакати  в  унісон  із  дощем...Заснути  б  на  вічно!Дурна  думка,але  саме  вона  прийшла  в  голову.Я  так  далі  не  можу...Не  можу  із  тобою,не  можу  і  без  тебе!Ми  один  одного  вбиваємо-любов'ю...  і  ненавистю!Такі  різні  слова  і  різні  змісти...Вони  несумісні,а  може  й  ідеальні!!!!!
Та  я  прокинулась  і  день  розпочався...як  завжди...за  стандартною  схемою...
О,СМС...Від  тебе(((((((...страшно...смішно...ну  добре,що  там???"Я  ТЕБЕ  ЛЮБЛЮ!!!"...Цікаво,а  що  для  тебе  означають  ці  слов,що  в  твоєму  розумінні  любов?А  може  те  саме,що  й  для  мене?НІ!Бо  я  вже  й  сама  не  знаю  відповіді  на  це  легке  питтання!!!Проте  точно  не  одне  і  те  ж!
Вип'ю  кави  і  щось  почитаю,щоб  не  думати  про  тебе,втечу  від  реалій,думок,від  себе,та  не  від  тебе!Як  же  Я  ХОЧУ  НА  БЕЗЛЮДНИЙ  ОСТРІВ!!!!!!!!!!!!!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215865
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.10.2010
автор: МАР`ЯНА КОСТИШИН