Вона сидить, загублена в собі,
Читає вірші й ніби-то сумує...
А осінь срібна у розбитому човні
Уламки дня складає і тамує
Думки... пронизливим терпким дощем,
Вчорашнім чаєм і листками клена,
Щоб приглушити серця жовтий щем,
Де все ж була трава душі зелена...
13.10.10
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215884
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.10.2010
автор: Оксана П.