Ще жовті зайчики стрибають,
мов пустотлива дітвора,
та гуси знов збирають зграї,
бо їм давно уже пора....
У ніжно-білім павутинні
летять маленькі павучки.
Хоч осінь з літом грає в "триньки",
дерева гаснуть, мов свічки.
По синім - жовте гаптування
осіннім золотом горить,
мов спалах пізнього кохання,
яке з життям не лучить в ритм.
Життя нам щедро посилає
тепло останніх гожих днів.
Та я на них не проміняю
осінні спогади сумні
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216063
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 14.10.2010
автор: Omega