Ти піди, я сьогодні сама посиджу, заспокоюсь, знайду вину…
А може не знАйду, а може я пІду, підУ погуляю в саду…
Цікаво подумати про життя, кохання, про тебе, про нас…
Так дивно живемо-ідемо, не можем знайти ми для себе час…
Ти йди, я посиджу, подумаю трохи, а може і так засну.
А як не засну — діястану я книжку, про мрію свою, про весну.
Занурюсь у неї і буду читати, читати, гортати листки,
І жадібно мрію у себе вбирати, трояндові пелюстки.
А як не читати то візьму гітару, давно вже за неї не бралась,
І пісню напишу про те як я мрії своїй нажаль не піддалась…
В кінці я подумаю добре над цим, і піду звільнюся з роботи,
І може тоді буде час щоб творити, щоб бути собою хоч трохи…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216111
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.10.2010
автор: Fursa