дивно...то сонце сяє і блистить роса,
то грізні хмари насувають...
завжди тривожить небо,
а мене як і нема...
Мої думки десь кораблем поплили
в безмежний океан,
то знову хвилею до мене повернулись...
дивно..сьогодні ніби і весна,
та світ мов плаче,
заливається слоьзами як мале дитя...
дивно...я знову згадую про тебе,
хоча для мене тебе давно уже нема.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216340
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.10.2010
автор: Nikol`