А парасолька плавала в калюжі
Везла за обрій нездійснені мрії
І з пасажирів мабуть хтось і мій є
І хай пливе, мені вже то байдуже...
Брешу собі, брехати хоч не вмію...
І вітер гравсь, крутив її у боки
Немов хотів до берегів вернути
Неначе знав як важко то забути
І рани в серці знав які глибокі
Він теж питав чи бути, чи не бути
В листочок жовтий посаджу надію
Наздоганяти парасольку стане
Вона ж то знає - мрія та остання
А що життя якщо немає мрії
Що за життя якщо нема кохання
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216435
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.10.2010
автор: MC_Yorick