Димін димить, немов Карпати,
Шукає щастя у районах, а дарма.
Він влади хоче повсякчас шукати
І напуска на вболівальників дурман.
Він хоче припіваючи собі прожити
Іще не сотню-другу лишніх літ.
Лиш їсти, пити, ворогів побити,
Щоб не пускались в заборонений політ!
Життя - це гра, лиш я у нім не лялька -
Ляльками всі львів'яни тут живуть.
Я - олігарх і буду олігархом
Допоки дурні на дорогах ще гудуть!
16.10.2010 року Львів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216445
Рубрика: Сатира
дата надходження 16.10.2010
автор: jaryj