Істоти є, що дивлячись на сонце,
Ніколи не заплющують очей;
Є ж ті, чекає хто ночей,
Для світла замкнені у них віконця.
Є ще такі, які летять
В вогонь, від блиску його мліють.
Та крила цих нещасних тліють,
Й мої також уже горять.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216465
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.10.2010
автор: Гільйотина