Малинові вуста, медовий блиск очей.
Білесеньке личко, витончений сміх.
Як заплітає в косу зірочки ночей,
Чарує вродою дівочою усіх.
Яка краса - ота гнучка фігура
Хода граційна наче у левиці.
Ламає стріли гострі у Амура,
Вінчає славу владної цариці.
Малює пензлем місяць чорні вії.
Ще й у влосся квіти домалює.
І знову Жовтень, як хлопчисько мліє,
Ревнивець-вітер лагідно цілує.
Леліє сонце миле її личко.
Росяний ранок омива дівочу вроду.
Стрічають клени, як брати сестричку
Торують шлях на річці біля броду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216512
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.10.2010
автор: Урюпін Анатолій Іванович