Крапельки дощу. Ними плачуть вікна.
І без тебе я незабаром звикну,
Райдугу чекать і радіти сонцю,
Зайчиків пускать та попід віконцем.
Приспів: Незабутній сон мережкою в’ється,
І зі стелі знов образ твій сміється.
А в куточках вуст причаїлась ласка…
Як мені забуть те коротке щастя?
Крапельки дощу зросять лозам коси.
Я від снів біжу, мокрі ноги босі.
Від пекучих сліз вже палають щоки.
Шепіт верболіз: Будеш плакать доки?
Забувай його, бо вже не судилось….
Сонечко, і те в небі зажурилось.
Приспів: Не забудеться мереживо щастя.
Сумно день при дні, і живу, як вдасться.
А поміж зірок любов догоряє
І вже рятувать серце не благає.
08.04.2010 Айрін
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216641
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.10.2010
автор: Айрин 2010