Ніч, як ніжно світять зорі,
і місяць світлом ліг на підвіконні.
Спокійний вітер колисковою колише.
Навколо тиша.
Так хочеться злетіти в небеса,
до самих зірочок, нічного плеса.
Розправити в повітрі сильні крила.
Та крил нема.
Заснула...
А море мене манить в далечінь.
Відбилась у вікні моя холодна тінь -
і я вже йду назустріч вітру.
Крізь запах квіту.
І в голові моїй лунають звуки мрії,
а вітер все так тихо віє.
Впадаю я у стан екстазу.
Одразу.
Бурхлива хвиля б'є у груди...
Я відчуваю її всюди.
Живу у ній -
воді морській...
Прокинулась:
та ні, в нічній і темній млі
приснився дивний сон мені.
Ніч, як ніжно світять зорі,
і місяць світлом ліг на підвіконні.
Спокійний вітер колисковою колише
Навколо тиша...
Спокійно сплю...
__________
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216680
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.10.2010
автор: Nikol`