Воля

(собаче  життя)

Ну,  ось  і  все.  Відпущено  пасо́к,
Упав  ланцюг  і  вільна  стала  шия.
Господар  вже  ладує  "тормозок"...
Ура!  Свобода  -  здійснюються  мрії!

Найперше  господарку  оббіжу:
Хутчіш  -  вперед,  щоб  лапи  розім'яти.
В  городі  ще  помітити  межу,
Щоб  іншим  не  кортіло  забігати.

Спіймати  б  ще  сусідського  кота
Й  добряче  поза  вуха  надавати,
Щоб  він  перед  очами  не  стрибав,
Коли  мене  ланцюг  буде  тримати.

Ось  і  сусід  до  брами  підійшов.
Скажу  йому,  нехай  кота  пильнує.
(І  де  він  того  відродка  знайшов?..)
...Шкода,  не  розуміє,  хоч  і  чує!

П'янке  повітря  радісно  вдихну,
В  покращення  життя  я  знову  вірю.
...Згадав!  Ховав  я  кісточку  в  саду,
Піду  обов'язково  перевірю.

Сховалось  сонце.  Місяць  засвітив,
А  в  наш  садок  ватага  зазирає!
Підпущу  трохи  ближче  хлопчаків
І  зараз  їх  добряче  полякаю!

А  іншим  разом  вхоплю  за  штани
І  на  чуже  нехай  не  зазіхають.
Так  зроблю,  щоб  боялися  вони,
Бо  ще  мою  "заначку"  відкопають.

Я  вільний!  Роблю  все,  що  б  захотів
І  всюди  йду,  де  тільки  забажаю!

...І  лиш  паркан  із  чотирьох  боків
Всю  метушню  ту  мовчки  споглядає.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216713
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 18.10.2010
автор: Salvador