Може доживем…

...ти  вигадав  мені  предивне    ім'я
і  пишеш  його  з  помилкАми  на  стінах.
Крізь  тишу  бажань  проповзає  змія-
спокусо  моя,  я    тебе  не  покину!
З  вікна  споглядаю  цей  райдужний  світ,
рахую  скелетів  невтомно  у  шафі.
Влаштуймо  сьогодні  святковий  обід,
а  потім  помрем,бо  закінчився  трафік.
Руками  до  леза  і  східцями  вниз  -
занадто  правдиві  напевно  сьогодні.
Хотіла  зізнатись  та  погляд  завис
і  спогади  тягнуться  ще  з  Великодня...
чи  значно  раніше  знайшлися  слова?
Різниця  відсутня,забруднені  дати.
Нестерпно...смертельно  болить  голова,
а  втім  я  щаслива,бо  вмію  мовчати.
Любити  тебе  і  ховати  десь  ніж...
хіба  це  хвороба,легке  божевілля?
Облиш  мене,милий!  Вже  зараз  облиш!
(  і  може  ми  вдвох  доживем  до  неділі  )

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216876
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.10.2010
автор: Biryuza