Замерзли руки, очі, губи,
Прохожі і дороги.
Мордує щастя аж до згуби
Зла осінь білоока.
Тріпає коси хижий вітер,
Хвостатий, сіролиций.
В його думках ніким не грітих
Жевріє таємниця.
На осінь в нього є образа,
Бо та, чистенько вмита,
Учора виданим указом
Заборонила літо.
1999 р.
З моєї книги "Весна-поетеса"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217004
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.10.2010
автор: Антоніна Спірідончева