*

Понеділок.  Вечір.  Безвітряно.
Заблукавши  осінніми  нетрями,
Я  ховаюсь  від  себе  втечею.

Сонце  впало  в  ріку  притчею.
По-під  хмарами  повними  відчаю
В  небі  чорні  птахи  титрами.

Гомін  літа  тополі  струшують
І  асфальту  торкаючись  душами,
Розсипають  прощальні  слова,

Про  любов,  що  між  нами  жива,
Про  розлуку,  що  вічність  трива,
І  на  тебе  чекати  змушує.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217037
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.10.2010
автор: isabel