Іду собі по вулиці,
Навколо поглядаю.
Розповідаю донечці,
Як люди поживають.
Всі хочуть буть щасливими
І роблять так багато.
Щоб мріям стать можливими,
В житті настало свято.
Та щастя різне в кожного:
Комусь потрібні гроші,
А тим не треба жодного,
Лиш порвані калоші.
Он тим здоров’я треба,
Літа закрались в коси.
А тим безхмарок неба
І найчистіші роси.
Он ті – ще молоді,
Їм би кохання без зорі.
А тим потрібне тепле слово,
І з рідними була розмова.
Комусь потрібне розуміння,
І тим обійм не вистача.
І всім потрібне говоріння,
А тим пошли Бог дитинча.
Тож, доню, істина проста –
Для щастя треба річ одна,
Щоб люди жили й вірили,
Що будуть всі щасливими!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217344
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.10.2010
автор: Марина Яковишена