Любий, мені дійсно личить ця нова білизна?
Вирізати, перемолоти, зліпити і пофарбувати у пристойні кольори свої нутрощі, своїх друзів комах, що повзуть у шлунках собак.
Вирізати, перемолоти, зліпити у нові форми свої жовті кістки, виламавши їх із протрухлої труни свого батька (я люблю тебе щиро).
Вирізати, перемолоти й обблюватись жирами хворих на діабет жінок, щоб зі смердючої рожево-жовтої маси створити собі пухлі губи, груди й сідниці.
Вирізати, перемолоти й наклеїти на себе ніжну шкіру живих малят, щоб ваші дотики до своїх-чужих принад приносили насолоду.
Вирізати, перемолоти сотні кольорів очей, щоб створити для себе один-єдиний – оптимальний.
Вирізати, перемолоти, склеїти міріади слів і речень Святого Письма, дешевих романів, декілька абзаців із примірника Карла Маркса, сторінку із Соловйова і помістити се до довгочасної пам’яті. Створити пару звивин.
Вирізати, перемолоти й втопити пару кошенят. У фонтані посеред міста. Відчути перші почуття.
Вирізати, перемолоти, просушити й скурити пару грамів гашишу. Щоб розслабитись після затяжного пошуку штучних своїх, природних чужих, з рештою, абсолютно нових форм.
То є ніщо інакше як естетизація потворного. Естетизація себе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217363
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.10.2010
автор: von Tripperman