Мокне листя на сірім асфальті,
зимна сирість залазить під куртки,
поза коміри, светри і пальта,
з перехожими грає у жмурки.
Під ногами сльота і болото -
затягнулась негода осіння,
як обридла платівка, достоту...
Плед і кава - від неї спасіння,
Плитка чорного в ніч шоколаду
настрій здиблений вміло гамує...
Дощ по склі барабанить ламбаду,
мокрим пензлем узори малює.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217440
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 21.10.2010
автор: Адель Станіславська