Мене збудила ти від сну,
Вернула молодість й кохання.
Але ніяк я не збагну:
Це радість чи розчарування?
Чи буде наш союз тривким,
А чи його не буде зовсім?
Весь світ навколо став хистким.
Я ж пам"ятаю: буде й осінь.
За осінню прийде зима -
Морозяна, холодна, люта.
І почуття, що нас єдна,
Враз перетвориться на пута.
І пута ці окрутять нас
І будуть тиснути й душити,
Щоб вогник почуття загас
І ввік його не запалити.
І згасне вогник цей тремткий.
Ми розбредемось в різні боки
Без сподівань, надій і мрій,
І поступово стихнуть кроки.
Я знаю: буде саме так
Й на рану в серці більше стане.
Та нині я - як той хлопчак.
Кохай мене, моя кохана!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217483
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.10.2010
автор: Yuriy Chanyz