* * *

Думки  мої  –  усі  про  тебе.
Мої  слова  –  тобі  лишень.
І  очі  тягнуться  до  неба,
Бо  мого  серця  там  мішень!

Чому  у  небі,  запитаєш?
Здається,  ти  ж  бо  янголя.
І  очі  сині-сині  маєш…
Лиш  там  тебе  помічу  я.

Укутаним  у  хмари-ковдри,
Засніженим  пухким  сніжком.
І  в  сонця  ти  чекаєш  згоди,
Щоби  відкрити  людям  сон.

Бо  ти  із  місяцем  укупі
Приходиш  ніччю  в  кожен  дім.
І  проясняєш  днем  забуті
Зірки  на  небі  лиш  твоїм.

Ти  місяця  щирий  товариш,
Існуєш  у  імлі  нічній.
Мабуть-таки  не  мною  мариш.
А  лиш  зірками…  з  чужих  вій.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217634
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.10.2010
автор: Троянда Пустелі