Вночі наплакала, як кошеня
Яка ж дитина я. Шукайте винного.
А хтось на зло аптеку зачиня,
І я не встигла. Знову без снодійного.
Надворі вітер. Сиплеться зима.
Іду калюжами (мов чобітки резинові)
Я виміряла глибину сповна.
Що ж – лікуватися. Ось чай малиновий
Побільше цитрусів. Ну здрастуй, грип.
Сиджу замріяно. Дивлюсь на вивіску.
Ти до такої зовсім ще не звик,
Яка ж дитина я,
Мабуть не виросту...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217659
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.10.2010
автор: Анна Кириленко