Давня Греція відпочиває-
В нас свої міфи і свій театр.
Всієї правди вже ніхто не знає-
Її скопАли сотнями лопат.
Свобода слова, безголова, в лісі,
Свобода думки- в черепі, німа.
Мене не вчили,як писати вірші,
Але навчили вірити в дива.
Я на зоні, а мені сімнадцять,
Моя країна- маска без лиця,
А в Раді світла денного бояться
І пишуть кодекс на чужі життя.
Ми всі на зоні і вірим в диво.
Один - не воїн в полі чи в словах,
Та я бандерівка, такою народилась,
І моя воля поки що жива!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217711
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.10.2010
автор: Вікторія