Яскрава осінь. Золотава.
Розгулює, неначе пава,
в долині стелиться туманом,
бринить над полем-океаном,
холодним тішиться світанком,
вмивається росою ранком,
з деревами шепоче в лісі,
танцює з вітром на узліссі,
мандрує яблуневим садом,
частує щедро виноградом,
милується багряним листом,
блищить калиновим намистом.
Погожими такими днями
співа в зажурі з журавлями.
Збираючись у край далекий,
махне мені крилом лелеки.
У сутінках за нашим садом
мене засипле листопадом,
дощем заплаче згодом рясно
й зустріне зиму снігом вчасно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217729
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.10.2010
автор: Valentyna Kovalenko