За вікном все в полоні ночі
І пітьма наче очі виколює
А я йду кілометрами колії
Бо до тебе я дуже хочу
У кишенях гуляє вітер
Та в душі є скарби нескінченні
Не розлучені, ми ж наречені
Сніг фатою, а зорі квіти
Наша зала весільна - простір
І зима йде до нас стежинками
Вона й Вітер з дітьми сніжинками
Будуть дуже бажані гості
І піде хуртовина в танці
І земля за нас порадіє вся...
Ой пробач, я мабуть розмріявся
Ми закохані, ми коханці...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217745
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.10.2010
автор: MC_Yorick